Соціологія людини як особистості
І. Людина в структурі соціологічного знання.
Система соціологічного знання має складну структуру, в якій можна виділити два рівні: теоретичний і прикладний. В центрі цих двох рівнів є система „людина – суспільство”, соціологічні ролі та духовний світ особистості, її види діяльності, взаємозв’язки з іншими людьми.
В наш час абсолютна більшість учених (як українських, так і зарубіжних) розглядають людину в єдності її біологічних та соціологічних якостей. Людина є біологічна істота, що наділена здатністю мислити, виготовляти знаряддя праці і олюднювати навколишній світ. Кожна людина поєднує в собі загальне, особисте, одиночне. На відміну від тварини, людина є представником виду Homo Sapiens. Це в ній загальне. Вона належить до певної раси, національності, є чоловіком чи жінкою, тобто належить до певної статі. Це в ній особисте. На кінець, вона володіє індивідуальними якостями, які притаманні лише її одній. Це в ній одиничне. Отже, кожна людина своїми соціальними і біологічними якостями зв’язана із загальним, тобто суспільством.
Індивід – це конкретна людина з притаманними їй індивідуальними якостями.
Особа (особистість) – це не сама по собі людина, а її соціальна характеристика і рівень її індивідуальності та суспільної свідомості, духовної потреби та інтереси, цінності орієнтації, ставлення до інших людей і т.ін. Це єдність соціального і індивідуального в людині, яка не народжується особистістю, а стає нею в процесі соціалізації, здобуваючи знання і соціальний досвід, використовуючи те, що створено іншими.
ІІ. Соціальне і біологічне в людині.
Біологічні особливості людини відображаються на її нервових процесах, темпераметрі, характері та інших людських властивостях, а також на процесах навчання та виховання.
Проте людське в людині здається не біологічними механізмами, а соціальним оточенням, всією людською культурою. Всі нормальні за народженням діти здатні до необмеженого духовного розвитку. На будь-якій біологічній основі можна сформувати соціально-позитивну особистість. Все залежить від характеру соціального оточення, від змісту освіти і виховання.
ІІІ. Типологія, статус та соціальні ролі особистості.
Якоїсь єдиної типової особистості немає і не може бути, оскільки її можна будувати за багатьма параметрами: за характером діяльності, рівнем інтелекту, соціальною активністю.
Ось одна з таких типологій. Перший тип особистості умовно можна назвати „гармонійним”. Основними його характеристиками є широка гама зв’язків із соціальним середовищем, що проявляється у включенні людини в основі сфери життєдіяльності. Основними життєвими орієнтаціями названого типу людей є цікава робота, хороші стосунки в сім’ї, широкі громадські інтереси.
Другий тип можна назвати „традиційним”. Для людей цього типу особистості характерна середня за рівнем включеність у соціальне середовище. Життя їх не багате враженнями, серед життєвих орієнтацій у центрі стоїть сім’я
Смотреть реферат: 1 2
Якщо Вам потрібна інша робота, схожа на цю - надішліть запит і ми допоможемо Вам і знайдемо її протягом 24 годин.

(+2 rating, 4 votes)
Лютий 6th, 2010 в 6:57 pm
Я шукаю реферат на тему “Соціальна неповторність особистості”
1.Поняття про соціокультурний простір та його складові.
2.Психологічна спадковість та її прояв.
3.Ментальність та стиль життя.