Основи структурування соціологічних знань
. в західній соціології виникає свого роду повстання проти монополії на істину структурно-функціонального підходу, в якому чільне місце займає теорія конфлікту, або конфліктна парадигма. «Теорії порядку» протиставляється «конфліктна теорія», ідеї «соціальної рівноваги» — ідея «соціальної зміни». Одним з перших критиків теорії структурного функціоналізму виступає американський соціолог Чарлз Райт Міллс (1916-1962). Він вважає, що теорія Парсонса недосконала, бо формує переконання у гармонійності інтересів, стабільності, порядку суспільного життя, ігноруючи при цьому нестабільність і конфлікти, притаманні будь-якому суспільству.
Дещо інше тлумачення конфліктів містить у собі «конфліктна модель суспільства» німецького соціолога Ральфа Дарендорфа (нар. у 1929). Його концепція заснована на 4-х положеннях, протилежних до положень структурно-функціонального аналізу:
• кожне суспільство безперервно перебуває у процесі постійних змін — зміни всюдисущі;
• у кожному суспільстві Ј незгоди й конфлікти .— соціальні конфлікти є повсюдними;
• кожний елемент у суспільстві сприяє його інтеграції та змінам;
• кожне суспільство базується на насильстві одних його членів над іншими.
Основними рисами конфліктної парадигми є визнання, що:
• соціальні системи роздираються протиріччями;
• соціальні системи прагнуть до змін;
• в основі соціального життя лежать непримиримі інтереси, тому конфлікт є постійним, органічним внутрішнім станом кожної соціальної системи;
• соціальні конфлікти мають радше позитивне значення для суспільства, оскільки сприяють його адаптації до змін, появі нового й прогресу у кінцевому підсумку;
• соціальні конфлікти вимагають соціального контролю з метою недопущення соціальних вибухів і повної руйнації соціальної системи; соціологія займає провідне місце у профілактиці конфліктів та їх оптимальному розв’язанні. [1] До другої гілки теоретичного соціологічного знання належить Інтерпретативні парадигми, скеровані на дослідження не суспільства в цілому з його структурою та функціями, а на вивчення дій окремих людей і малих груп. Серед них провідне місце займає символічний інтеракціонізлі (від англ, interaction — взаємодія). Ця течія визначається принциповою відмовою від дослідження макропроцесів та аналізу матеріальних факторів, що зближує її з соціологічною феноменологією. Символічний інтеракціонізм намагається подолати протиставлення людини й суспільства або їх розгляд як самостійних автономних підсистем, що характерно для структурного функціоналізму. Водночас намагання досягнути цієї мети призводить представників символічного інтеракціонізму до визнання пріоритету соціального над індивідуальним. Всі ці положення можна знайти у концепції американського соціолога Джорджа Міда (1863-1931) та його послідовників.
Мід та його учні вважають центральною категорією «соціальний процес», або «соціальний акт», який ототожнюється з безперервною, постійною зміною і розвитком
Якщо Вам потрібна інша робота, схожа на цю - надішліть запит і ми допоможемо Вам і знайдемо її протягом 24 годин.

(+4 rating, 8 votes)
Жовтень 15th, 2009 в 7:19 pm
я шукаю реферат на тему ” Соціологія П.Сорокіна”.
Необхідний об’єм – 15 сторінок.
вінницький медичний університет,курс соціології.
Грудень 4th, 2009 в 2:44 pm
Я шукаю реферат на тему:Риси сучасних медичних знань(філософія)