Давньоукраїнські бойові мистецтва України (Спас)
(+2 rating, 2 votes)
Loading .... при Запорозькому індустріальному технікумі-коледжі утворюється історично-патріотичний гурт “Запорозька Січ”, основу якого складають виховники і вихованці бойового мистецтва “Спас”, який ставить собі за мету відродження бойового мистецтва, а головне-духу Землі нашої. Пройшовши певний рівень підготовки учень здобуває звання молодика, проходить шість ступенів вишколу, вивчаючи основи бойового мистецтва, медицини, опановує народні звичаї. Триває навчання років 7-8. Опісля проходження шести ступенів молодик складає іспит на козака. [1] Сьогодні Школа вийшла на рівень Всеукраїнської. Філії Школи “Спас” діють в Бердянську, Вільнянську, Гуляйполі, Токмаці Запорізької обл., Олександрії (Кіровоградської обл.), Києві, Полтаві, Харкові, Дніпропетровську. 1997 року Запорозька Школа “Спас” отримала юридичний статус, зареєструвавшись на ріпні області.
У квітні 1998 року, за ініціативи і безпосередньої допомоги заступника міського голови Л.П.Островської та голови комітету по фізичній культурі і спорту Запорізької міської ради В.Г.Степаненка, вперше в Україні, на основі громадської організації Школи запорозького традиційного козацького бойового мистецтва “Спас”, у м.Запоріжжя відкрито Міську Козацьку дитя-чо-юнацьку спортивну школу бойового мистецтва “Спас”.
За останні чотири роки проведено декілька десятків змагань Деякі з них, як березневий турнір з українського рукопашу “Спас” на честь дня народження Т.Г. Шевченка, травневий “Січ”, вересневий на честь народження А.Кащенка (м. Вільнянськ), листопадовий на честь народження Н. Махна стали вже традиційними. Питання про визнання Українського рукопашу як національного виду спорту за Держкомспортом. Чекаємо на позитивне його вирішення.
І все ж головним є те, що Хортиця щорічно вітає козацьких нащадків з усієї України, а також Кубані, Сибіру, новгородських ушкуйників у рамках міжнародного фестивалю козацьких бойових і традиційних мистецтв, а також проведення всеукраїнської першості з українського національного рукопашу. Саме Школа “Спас” є ініціатором, одним з головних організаторів цього свята.
Віра в “правду прадідів великих”, Надія на Батьківську справедливість і Любов до рідної землі є єством Спасу. “Ой да пішов би я та й на Запорожжя, Сам доріженьки не знаю: Гей, либонь, стaну, стану,
Цій пісні може бути і 400, і 500 років. Може й більше. Але й сьогодні, здавалося б у модерновий час, маючи ком–паси, мапи, транспортні артерії зв’язку, більше того – індустріалізоване місто з гучною назвою Запоріжжя, мало хто знаходить оте “Запорожжя”. Мабуть, справа не тільки в географічнім розташуванні, мальовничих пейзажах (або навпаки – зруйнованих “цивілізацією” неповторних колись краєвидах) – духу, духу Запорозької непокори нема .
Здавна мудрі казали – найгірше, що може випасти на людську долю – безпам’ятство. А скільки безпам’ятних Кирпо-Гнучкошеєнків розплодилось сьогодні! Саме тому і скніємо у “незалежній самостійній” державі. Поводимося як стадо баранів. Кожного дня вичікуємо
Смотреть реферат: 1 2 3 4 5 6 7 8
Якщо Вам потрібна інша робота, схожа на цю - надішліть запит і ми допоможемо Вам і знайдемо її протягом 24 годин.
Додати запит на роботу, яка Вас цікавить