Дифузна матерія
(+1 rating, 1 votes)
Loading ...1. Міжзоряний пил і газ. В. Я. Струве понад сто років тому вказав на існування міжзоряного поглинання світла, що остаточно було доведене тільки в 1930 р. Міжзоряне поглинання світла послаблює яскравість зір тим більше, чим далі вони від нас, і тим сильніше, чим коротша довжина хвилі. Тому далекі зорі здаються червонішими, ніж вони є насправді. Такий ефект має спричиняти дрібний пил, розміри частинок якого порівнянні з довжиною світлової хвилі.
Дослідження показали, що міжзоряний пил зосереджений у шарі невеликої товщини (близько 200—300 пк) уздовж галактичної площини. Він складається з розрідженого газопилового середовища, яке місцями згущається в хмари. Проходячи відстань 1000 пк у площині Галактики, світло послаблюється в середньому на 1,5 зоряної величини.
Зменшення видимої яскравості далеких зір утруднює точне визначення відстані до них порівнянням їх абсолютної зоряної величини з видимою. Визначаючи відстані, доводиться враховувати не тільки вплив космічного пилу, а й нерівномірний його розподіл, наявність темних хмар.
Подібні за своєю природою і близькі за складом газопилові хмари мають різний вигляд. Непрозорі для світла, вони можуть спостерігатися як темні туманності (мал. 89).
Якщо поблизу великої газопилової хмари знаходиться яскрава зоря великої світності, то вона освітлює цю хмару. Хмара, відбиваючи випромінювання зорі, має вигляд світлої туманності. Спектр цієї туманності такий самий, як і спектр зорі, що її освітлює.
Коли газопилова хмара освітлюється дуже гарячою
зорею (з температурою, не нижчою 20—30 тис. кельвінів), то ультрафіолетове випромінювання зорі іонізує водень та інші гази хмари і спричиняє їх світіння. Газ поглинає ультрафіолетові промені, а випромінює в червоних, зелених та інших лініях спектра. Таку світну хмару називають дифузною газовою туманністю. Якби гаряча зоря раптом згасла, туманність також незабаром перестала б світитися. Така типова туманність знаходиться в сузір’ї Оріона (мал. 90). її видно (взимку) в сильний бінокль, проте тільки фотографія виявляє її структуру.
Газопилових розріджених дифузних туманностей відомо багато. Усі вони клочкуваті, неправильної форми, без чітких обрисів. Спектр туманностей складається з яскравих ліній водню, кисню та інших легких газів. Деякі гази перебувають у такому стані, що дають спектр, який ніколи не спостерігався в земних умовах. Дві найяскравіші зелені лінії спектра туманностей довго приписували передбачуваному хімічному елементу «небулію» (що означає «туманний»), який мав бути лише в туманностях. Але потім з’ясувалося, що ці лінії належать атому кисню, який втратив два електрони і світиться в умовах недосяжної для лабораторій розрідженості. Справді, густина газових туманностей близько 10-18 – 10-20 кг/м3
Особливий тип туманностей становлять планетарні туманності (мал. 91) -світлі газові оболонки, що їх викидають зорі на певній стадії свого розвитку, яка є закономірним етапом для більшості зір
Якщо Вам потрібна інша робота, схожа на цю - надішліть запит і ми допоможемо Вам і знайдемо її протягом 24 годин.
Квітень 8th, 2009 в 12:26 am
5е4це4це
Квітень 8th, 2009 в 12:28 am
у5уну5р
пкпукпуп
уукпукфкпкп
пукпкуепкп=-уацу-пащц
пуупе
5нпкп
у5прну5нну5ну
Квітень 8th, 2009 в 11:25 am
Яшукаю реферат на тему: “Магнітне поле”.
Необхідний обєм – 10 сторінок.