Політична система як ціле
.
Під інституціоналізацією лідерства Парсонс розуміє «модель нормативного порядку, через який певні підгрупи завдяки становищу, яке займають у даному суспільстві, мають дозвіл і навіть обов’язок здійснювати ініціативи заради досягнення цілей спільноти разом з правом залучати до участі цю спільноту як ціле». Інститут лідерства, який визначається таким чином, має вияв на всіх рівнях. У глобальному суспільстві він постає як держава, в бюрократичних організаціях — у вигляді авторитетних посад.
Другий інститут — це інститут органів влади. Органи влади і влада — не синоніми. В перших друга акумулюється і звідти ж виходить. Так, особа, яка займає посаду в органах влади, користується певною сумою влади, яку вона може використати і пустити в обіг.
Третій інститут політики — регламентація. Вона полягає у виданні норм і правил, що складають чітку основу соціального контролю. До цієї категорії входять: право, професійні норми, статути партій і асоціацій і т. ін.
Таким чином, політична підсистема є автономна і відкрита система. Вона підтримує постійні стосунки і взаємообміни з рештою підсистем суспільства. Як і в економічній підсистемі, тут виявляється той самий тип обміну факторів (витрати) і продуктів (випуск). До речі, зауважимо, що в саме цих термінах Парсонс трактує і таку фундаментальну категорію політики, як влада, прирівнюючи функцію влади до функції грошей, розглядаючи її як просто знаряддя обміну, як посередника обміну всередині політичної підсистеми і обміну між останньою та рештою підсистем.
Якщо Талкот Парсонс заклав основи системного аналізу суспільного життя « цілому, то Девід Істон приклав загальну теорію систем до аналізу політики, після чого системний аналіз сприйняла й політологія.
На думку Істона, політика являє собою «вольовий розподіл вартостей», тобто авторитарне надання певного значення тому чи іншому явищу. Політичну систему можна визначити як сукупність взаємодій, через які відбувається вольовий розподіл вартостей. Політична система визначається як сукупність політичних взаємодій у даному суспільстві.
Iстон розглядає політичне життя як «систему поведінки, включену в навколишнє середовище і відтак яка зазнає його впливу, однак як таку, що має можливість відповідати і йому». «Системний аналіз політичного життя грунтується на понятті «системи, зануреної в середовище» і яка підпадає під вплив з його боку . Такий аналіз передбачає, що система, аби вижити, мусить мати здатність реагувати»1. [1] Пропонуючи розглядати політичну систему як «чорний ящик», Істон лишає без уваги те, що відбувається всередині його, оскільки системний аналіз охоплює, в основному, стосунки системи із середовищем. Останнє розглядається як внутрішньосоціальне і позасоціальне середовище.
Внутрішньосоціальне середовище включає неполітичні системи, які входять до того самого глобального суспільства, що й політична система, яку розглядаємо: екологічну, біологічну, психологічну, соціальну системи
Смотреть реферат: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17
Якщо Вам потрібна інша робота, схожа на цю - надішліть запит і ми допоможемо Вам і знайдемо її протягом 24 годин.

(+7 rating, 13 votes)
Жовтень 10th, 2008 в 1:07 pm
Мені необхідний реферат на тему Політична система україни
Лютий 20th, 2009 в 7:25 pm
Я шукаю реферат на тему “Структура політичної системи”
Березень 5th, 2009 в 5:48 pm
я шукаю реферат на тему “Європейський валютний союз,етапи формування та розвитку.”
Необхідний обєм сторінок – 50 сторінок
Київський національний університет
netesh@bigmir.net
Березень 11th, 2009 в 7:25 pm
Я шукаю реферат на тему:” Опозиція та її роль в політичному житті”.Необхідний об’єм 15 сторінок. Київський національний університет,курс політологія