Політична система як ціле
. Два провідних у суспільних науках системних підходи — це підхід Т. Парсонса в загальній соціології (з виходом на політику) і підхід Д. Істона власне в політичній соціології.
Досить довго політологи дрібнили і відокремлювали політичну реальність замість того, щоб розглядати її як сукупність, своєю чергою включену до ще ширшої сукупності. Поняття «політична система» допускає таку переорієнтацію, оскільки система визначається як сукупність взаємопов’язаних елементів. Відповідно, політичну систему потрібно вивчати як сукупність політичних взаємодій, які спостерігаємо в даному суспільстві, як таку, що занурена в середовище і реагує на його вплив. Вона — частина соціального цілого, з яким перебуває в складних стосунках.
Талкот Парсонс розглядає суспільство як соціальну систему (хоча в його термінології ці поняття аж ніяк не тотожні), що містить у собі чотири підсистеми: адаптацію (економіка), цілеосягнення (політика), латентність (інститути соціалізації) та інтеграцію («соціальна спільнота»). Між цими підсистемами виникає складна мережа взаємообмінів, бо кожна — це відкрита система, яка підтримує стосунки взаємодії із середовищем, що її оточує;
кожна система перебуває в безперервному зв’язку з трьома іншими, що складають її середовище.
Відштовхуючись від економічної теорії і, особливо, від теорії В. Леонтьева, Парсонс зводить взаємообмін між підсистемами до схеми «витрати — випуск». Тут завжди має місце двосторонній обмін. Кожна підсистема одержує від трьох інших елементи, фактори виробництва (витрати), які суттєві для її функціонування; взамін вона віддає їм продукт (випуск) своєї діяльності.
Інші автори, зокрема американські вчені Абкаріан і Масанат, щоправда, наполягають на особливому статусі політичної системи. Вони звертають увагу на те, що вона, функціонуючи в рамках політичної культури, посідає становище найвищої влади в соціальній системі.
У своєму апогеї політична система позначена двома характерними рисами. По-перше, універсальністю, адже поширюється на все суспільство. Інші заклади, зокрема релігійні та професійні організації, охоплюють лише частину цілого. По-друге, вона має виняткове право, монополію на примус у суспільстві. Перебуваючи на вершині ієрархії влади, вона, по суті, регулює рівень примусу в системах, нижчих від неї за ієрархією.
Розглядаючи політику як підсистему суспільства, Парсонс надає цьому термінові дуже широкого значення. У нього політика включає визначення колективних цілей, мобілізацію ресурсів і прийняття рішень, необхідних для досягнення цих цілей. Така політична діяльність властива не лише державним і суспільним інститутам: вона спостерігається в усіх громадських організаціях (партії, профспілки), навчальних закладах, на підприємствах і т. ін.
У політичній підсистемі Парсонс виокремлює три інститути (перший є джерелом двох інших): лідерство, органи влади і регламентація
Смотреть реферат: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17
Якщо Вам потрібна інша робота, схожа на цю - надішліть запит і ми допоможемо Вам і знайдемо її протягом 24 годин.

(+7 rating, 13 votes)
Жовтень 10th, 2008 в 1:07 pm
Мені необхідний реферат на тему Політична система україни
Лютий 20th, 2009 в 7:25 pm
Я шукаю реферат на тему “Структура політичної системи”
Березень 5th, 2009 в 5:48 pm
я шукаю реферат на тему “Європейський валютний союз,етапи формування та розвитку.”
Необхідний обєм сторінок – 50 сторінок
Київський національний університет
netesh@bigmir.net
Березень 11th, 2009 в 7:25 pm
Я шукаю реферат на тему:” Опозиція та її роль в політичному житті”.Необхідний об’єм 15 сторінок. Київський національний університет,курс політологія