Політична система як ціле
. Про діапазон і різноманіття вимог, що надходять у систему, можна судити за такою класифікацією:
1) вимоги, що стосуються розподілу благ і послуг (вимога прийняття законів про заробітну плату і про робочий час, про розширення можливостей освіти, про поліпшення доріг і засобів пересування тощо);
2) вимоги, пов’язані з регулюванням поведінки (гарантування громадської безпеки, контроль над ринками, законодавчі норми в царині шлюбу, охорони здоров’я, поліпшення санітарних умов і т. ін.);
3) вимоги в сфері комунікації та інформації (затвердження відповідних норм, інформація про мету політики з боку тих, хто її випрацьовує, демонстрація сили і могутності політичної системи в період небезпеки чи під час свят).
Підтримку можна згрупувати по таких напрямках:
1) матеріальна підтримка (виплата податків та інших оподаткувань, надання послуг системі, наприклад, праця на громадських засадах чи військова служба);
2) дотримання законів та директив;
3) участь у політичному житті (голосування, політичні дискусії, інші форми);
4) увага до офіційної інформації, шанобливе ставлення чи повага до влади, державної символіки та офіційних церемоній.
Що стосується «вихідних» (тобто результатів діяльності політичної системи), то вони стимулюють чотири типи дій:
1) екстракцію у формі вимоги повернення боргу системі, надання послуг чи сплати податків;
2) регулювання поведінки, яка може набувати різноманітних форм;
3) розподіл товарів і послуг, можливостей, заохочень і т. ін.;
4) виробництво «символічної» продукції, зокрема утвердження вартостей, демонстрація політичних символів, заяви про політичну лінію, наміри і т. ін.
Зазвичай усі названі дії пов’язані з підтримкою і залежно від типу політичної системи можуть бути відповіддю на вимоги.
Функції виходу охоплюють, перш за все, те, що Алмонд і Пауел називають «урядовими функціями», тобто функції вироблення правил, застосування правил і контролю за ними. Це близько до класичного аналізу законодавчих, виконавчих і судових функцій.
Проглядаються три традиційні функції, визначені Монтеск’є, які відповідають системі розподілу властей. Одначе, на думку Алмонда і Пауела, слід уникати всякої структурної апріорності. Ці три функції необов’язково реалізуються певними органами. В кожній системі все залежить від міри спеціалізації структур. Отже, конкретизуємо функції виходу.
1. Функція нормотворчості включає в себе процеси розвитку авторитетних правил; розробляються закони, що фактично визначають правові норми поведінки людей і груп у суспільстві. Термін «нормотворчість» набув поширення тому, що слово «законодавство» передбачає функцію в сфері компетенції законодавчих органів, тоді як насправді в більшості авторитарних систем це прерогатива виконавчих органів, а в багатьох демократичних системах — двох чи кількох державних органів.
Як правило, для всього процесу прийняття рішень характерні декілька етапів нормотворчості
Смотреть реферат: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17
Якщо Вам потрібна інша робота, схожа на цю - надішліть запит і ми допоможемо Вам і знайдемо її протягом 24 годин.

(+7 rating, 13 votes)
Жовтень 10th, 2008 в 1:07 pm
Мені необхідний реферат на тему Політична система україни
Лютий 20th, 2009 в 7:25 pm
Я шукаю реферат на тему “Структура політичної системи”
Березень 5th, 2009 в 5:48 pm
я шукаю реферат на тему “Європейський валютний союз,етапи формування та розвитку.”
Необхідний обєм сторінок – 50 сторінок
Київський національний університет
netesh@bigmir.net
Березень 11th, 2009 в 7:25 pm
Я шукаю реферат на тему:” Опозиція та її роль в політичному житті”.Необхідний об’єм 15 сторінок. Київський національний університет,курс політологія