Геологія і геоморфологія: об’єкт і предмет їх вивчення і задачі досліджень, основні підрозділи, зв’я
(0 rating, 4 votes)
Loading .... Часті війни потребували величезної кількості мінеральної сировини.
Алмаз – король твердості і король самоцвітів. Мрія створити штучні алмази з давніх-давен захоплювала вчених. За науковими розвідками проф. П.В. Зарицького, великий внесок в алмазотворення зробили вчені-харків’яни.
Першим ученим, що одержав при спалюванні вугілля кристали, схожі на алмаз, був засновник університету в Харкові Василь Назарович Каразін (1773-1842). Це трапилося в січні-лютому 1823 р. у родовому помісті В.Н. Каразіна в с. Кручик Богодухівського повіту Харківської губернії під час дослідів із вуглемісткими речовинами. Було отримано надзвичайно тверді кристали, досліджуючи які, професор хімії Харківського університету І.І. Сухомлинов довів, що вони подібні до алмазу. Через шість років, у 1829 р., французькі дослідники фактично продублювали дослід алмазотворення Каразіна. І.І. Шафрановський уже в наші дні вважав, що Каразін одержав речовину із групи вуглеводнів з великим вмістом вуглецю та бідної воднем, що відзначається твердістю і тугоплавкістю. Д.І. Менделєєв також вважав, що в ній до деякої міри видно наближення до властивостей алмазу.
Інший харків’янин Костянтин Дмитрович Хрущов (народився в Харкові 21 травня 1852 р.) – медик за освітою – деякий час працював лікарем у геологічних партіях Америки. Після повернення на батьківщину у Харківському університеті йому було присуджено ступінь доктора наук. Та вчений недовго пробув у Харкові і невдовзі отримав посаду професора і кафедру у Петербурзькій медичній академії. Тут він займався вивченням лабрадоритів Волині і ставив численні експерименти із синтезу мінералів, намагаючись зрозуміти і повторити природні процеси мінералоутворення. Після синтезу 11 мінералів, серед яких були кварц, магнезіальна слюда, рогова обманка, циркона, він приступив до дослідів по синтезу алмазу. Четвертого березня 1893 р. на засіданні Санкт-Петербурзького мінералогічного товариства проф. Хрущов, дійсний член товариства. повідомив про результати своєї роботи.
А потім був ще один харків’янин – Валентин Дмитрович Бакуль і алмазна фірма в Києві – Український НДІ надтвердих матеріалів, – яка під його керівництвом у 1961 р. поставила на потік виготовлення синтетичних алмазів за технологією, розробленою в Москві в Інституті фізики високих тисків АН СНД Леонідом Федоровичем Верещагіним (який, до речі, раніше, до війни, теж працював у Харкові і як учений сформувався в УФТІ) після обчислення синтетичного алмазу О.І. Лейпунським ще у 1939 р. Найближча до Харкова гранильна фабрика знаходиться в Полтаві.
У наш час роль мінеральної сировини невимірно виросла. Вона є основою для розвитку чорної та кольорової металургії, хімічної, паливної та оборонної промисловості, енергетики, транспорту та інших важливих галузей народного господарства. Близько 50 % електроенергії дають теплові електростанції, які потребують викопного палива – вугілля, нафти, газу
Якщо Вам потрібна інша робота, схожа на цю - надішліть запит і ми допоможемо Вам і знайдемо її протягом 24 годин.
Листопад 7th, 2008 в 5:12 pm
Звіт на тему:Мінерали
Січень 10th, 2009 в 1:50 pm
Предмет та завдання геології
Лютий 27th, 2009 в 10:43 am
Реферат на тему Хімія і природничі науки
Листопад 28th, 2009 в 3:56 am
Я шукаю практичну роботу: Нанесення на контурну карту Украiни геоморфологiчну будову територii