Критерії загального фізичного та статевого розвитку підлітків.

1. Анатомо-фізіологічні і психологічні особливості підліткового періоду.

Підлітковий вік – це перехідний період від дитинства до дорослого стану, що характеризується психоемоційною та соціальною незрілістю дівчини і юнака.

Дальше…

Виникнення конфуціанства завжди пов’язується із стародавнім Китаєм. Конфуціанство – давньокитайська філософська школа, а потім найвпливовіша разом з даосизмом і буддизмом релігійно-філософська течія Китаю. Заснував її відомий вчений, філософ, релігійний реформатор Конфуцій (Кун-цзи, Кун Цю, Кун Фуцзи, Кунс-Ксю). Народився в 551 році до н.е. в місті Цюйфу князівства Лоо (Лу) у вельможній, але збіднілій родині.

Дальше…

Фома Аквінський (1225-1274) є визначним представником середньовічної філософії та теології. Завдяки Аквінському довершене теологічне католицьке віровчення та здійснена систематизація схоластики. Створив філософську працю “Сумма теології”. Уперше поєднав філософію з християнською вірою та використав її для розвитку теології. Беручи за основу філософію Аристотеля він вважав і переконував представників церкви що це є духовна опора релігії і самого віровчення. Він спробував осягнути істинну яка перебувала у лоні католицького віровчення. Прийшовши до висновку що не все підвладне розуму він чітко розрізняє істини розумні і стини над розумні. Філософія і теологія отримують у нього свій самостійний статус, свої завдання та цілі. Це є спроба прокласти міст між світською науковою філософією і божеською мудрістю (релігією). Істини розуму та над розумні істини мають найвищу основу у бутті Бога, який і є їх спільним джерелом твердить Аквінський. Стверджуючи існування Бога, розкриває абсолютну сутність як першопричини буття і отримує абсолютну істину. Між релігією та філософією усуваються бар’єри і відкривається духовна близькість. Істина Об’явлення як і істина розуму, мають єдине спільне джерело – Бога. Істина, людина яку отримує шляхом Божої благодаті не заперечує істини відкритої природним шляхом розумом. Коли розум має істинні принципи і правильні висновки він не суперечить змістові віри. Теологія у Аквінського отримує статус вищої священної науки у ній усі істини отримані завдання світу “Об’явлення”. Божій премудрості, а тому є неомильним, абсолютним і найвищим.

Дальше…

Виникнення людини.

Питання про те, чи існує світ, що нас оточує , а в тому числі і людина, сама по собі, чи є продуктом діяльності розуму(що належить якійсь вищій істоті або ж кож-ному окремому індивіду) складає сутність основного філософського питання, що класично формулюється у вигляді дилеми про первісну матерію або розуму. В залеж-ності від відповіді на задане питання філософи розподі-ляються на Дальше…

Проблема людини — її сутності, походження, можливостей і перспектив, сенсу буття — здавна хвилювала мислителів. Дуже гостро вона стоїть і в наш час, коли вирішується подальша доля людини і людства. Не хтось ззовні, а самі люди визначатимуть свою долю, і кожний несе за це свою частку відповідальності.

Дальше…

Зміст.

Вступ 3

1. Вплив античної культури на творчість європейських митців та філософів . 5

2. “Аполлонічне” та “діонісійське” начала в культурі та їх розуміння Ф. Ніцше та В. Іванова. 8

3. Міфотворність та філософія символізму 17

Дальше…

Мораль – система поглядів і уявлень, норм та оцінок, які регулюють моральну поведінку людей. Це особлива форма суспільної свідомості та вид суспільних відносин, який виявляється в сукупності особливих цінностей і способів нормативного регулювання життєдіяльності людей у суспільстві. Мораль не з’являється раптом одразу ж у “готовому”, сучасному вигляді. Вона пройшла доволі довгий, складний шлях розвитку від найпримітивніших норм та уявлень до найвищих спрямувань сучасних проповідників святості, непорочності. Простежити шлях розвитку моралі є досить важливим для розуміння її сутності. Але, як з’ясовується, при розв’язанні проблеми походження моралі дослідники зіштовхуються з великими труднощами. Це не є випадковим, тому що в даному випадку неминучий вихід на проблему сутності, вірніше, Таємниці, самої людини. Проте розуміння самої людини (відповідно, самої моралі) залежить не лише від досягнень різних наук, але й від світоглядних позицій самого етика. Тому на цю проблему існують найрізноманітніші погляди. Зупинимося на самих, на наш погляд, типових і найбільш розповсюджених. Отож, розглянемо Дальше…

З давніх-давен фізичні вправи використовуються не тіль­ки для розвитку рухових якостей людини, тренування сили, швидкості та витривалості. Фізична культура здо­була визнання як незамінний засіб розширення й розвит­ку функціональних можливостей організму людей різно­го віку, профілактики й лікування захворювань, досяг­нення довголіття.

Дальше…

Однією з провідних течій сучасної світової філософії, безперечно, є позитивна філософія, яка своїм джерелом має класичний позитивізм XIX ст., і в наш час представлена неопозитивізмом та постпозитивізмом. Неопозитивізм (або третій позитивізм) виник у 20-х роках XX ст. і розвивався як течія, що претендувала на аналіз філософсько-методологічних проблем, висунутих у ході науково-технічної революції.

Дальше…

ПЛАН

1. Специфіка міфології як форми духовної діяльності людини

2. Релігія як форма світогляду

3. Філософський світогляд

Вступ

У філософії дослідженню поняття “світогляд” відводиться досить багато уваги. Це можна пояснити тим, що світогляд виступає постійним супутником людської життєдіяльності на будь-якому етапі історії суспільства. Переконання, уявлення, ідеї, почуття, опосередковані досвідом особистості, беруть участь у формуванні життєвої позиції. Не може бути світогляду без ідеалу; ідеал потребує віри в своє втілення; віра ж невіддільна від любові, людина вірить і сподівається на те, що вона вважає святим і дорогим. Саме тому світогляд — не лише знання й усвідомлення, це ще й життєвий процес, а саме: духовно-практичне засвоєння світу, в якому світові дійсному, світові наявного буття протиставляється світ належного, світ ідеалів, цілей і сподівань, трансцендентний світ жаданого буття. Світогляд — не просто узагальнене уявлення про світ, а форма суспільної самосвідомості людини, вузловими категоріями якої виступають поняття “світ” і “людина”. Через ці поняття суб’єкт світогляду усвідомлює своє призначення у світі і формує життєві установки. Світогляд за самою своєю суттю є універсальним, оскільки інтегрує знання і почуття у переконання, а також практичним, оскільки орієнтує на вирішення найважливіших проблем людського існування, виражає імперативи поведінки людини та сенс її життя. В цьому і полягає функціональне призначення світогляду. Дальше…

З самого початку західно-європейського мислення і до сьогоднішнього дня буття означає те ж саме, що й присутність . Буття як присутність визначається через час.

Мартін Хайдеггер

Світ як єдність об’єктивної дійсності і дійсності людських сутнісних сил.

Дальше…

Площа – 356 тис. км.2Населення – 81,3 млн. чол.Столиця – Берлін. План

Вивчення регіону чи окремої держави:

1. Економіко-географічне положення, анкетні дані.

2. Природні умови і ресурси.

3. Населення і трудові ресурси.

Дальше…

Зрозуміти суспільство як об’єктивний процес пізнати закономірності його функціонування, розвитку — це головне завдання соціальної філософії. І хоч в історико-філософському ракурсі в розумінні суспільства є багато містифікацій, сучасне наукове уявлення про нього не може бути сформоване без скрупульозного аналізу тих пошуків (досягнень та помилок), якими надзвичайно багата історія соціальної філософії.

Дальше…

Конфуціанство.

Конфуціанство, засноване Кун-Фу-цзі (551—479 рр. до н. є.) (латинізована версія імені -— Конфуцій) і поширене його учнями, було китайською державною програмою. її можна охарактеризувати як нормативну програму достойного життя окремої людини та узгодженого життя всіх у суспільстві.

Дальше…

Незабаром для Б.Хмельницького стає очевидним формальний харак­тер підтримки з боку Туреччини, і знову активізується проросійська спря­мованість зовнішньої політики козацької держави. Тут бік гетьмана взяла більшість старшини. Для неї визначальними були такі чинники, як спільна релігія, близькість мов і культур, спільність історичної пам’яті і, що істотно, військово-політична слабкість Росії порівняно з Туреччиною, що давало шанс більш повної самостійності майбутньої Української держави.

Дальше…

Офіційна назва – Португальська Республіка (Republica Portuguesa).

Географічне положення – країна розташована на південному заході Європи, на Піренейському півострові; включає Азорські острови та архіпелаг Мадейра в Атлантичному океані. Португалія – найзахідніша держава Європи. Межує лише з Іспанією. На заході і півдні омивається Атлантичним океаном.

Дальше…

1. Філософія і світогляд

Філософія має органічний зв’язок зі світоглядом. Що ж таке світогляд? Слід підкреслити, що у визначенні цього поняття немає чіткості. Воно не є загальновизнаним. У сучасних філософських працях про світогляд мовиться таке: “світогляд – це форма суспільної відомості; “світогляд – це форма самоусвідомлення особистості”; “світогляд – це система поглядів на світ і на місце людини у цьому світі”; “світогляд – це система принципів діяльності людини”; “ світогляд – це погляд людини на світ як ціле”; світогляд – це спосіб духовно-практичного освоєння світу”.

Дальше…

ПЛАН

1. Загальні відомості про країну

1. Становлення та сучасний стан економіки Португалії

2. Сільське господарство

3. Промисловість Португалії

4. Зовнішня торгівля

Висновок

Список використаної літератури Дальше…

Філософія Нового часу історичними передумовами свого формування має утвердження буржуазного способу виробництва в Західній Європі, наукову революцію XVI—XVII ст., становлення експериментального природознавства.

Вона утверджувала свої засадні принципи в боротьбі з феодальною ідеологію, середньовічною схоластикою, релігією та церквою, продовжуючи духовні надбання епохи Відродження. Найсуттєвішою особливістю філософії Нового часу була орієнтація на природознавство, тісний зв’язок з проблемами методології наукового пізнання, в якому вона вбачала головний засіб морального і соціального оновлення людства, утвердження людської гідності, свободи і щастя.

Дальше…

ПЛАН

1. Етапи життя і діяльності О.Конта

2. Ідейні джерела О.Конта

3. Вплив Огюста Конта на розвиток соціології

1. Етапи життя і творчості

Чи був Огюст Конт справжнім творцем, «батьком» соціології – питання спірне. Безперечно те, що він став її хресним батьком, тому що дав їй ім’я, винайшов саме слово «соціологія». Правда, охоронці чистоти наукової мови нерідко підкреслювали «варварський» характер імені, яким він назвали новонароджену науку про суспільство, адже воно складено зі слів, узятих із двох різних мов: латинського «societas» («суспільство») і грецького «logos» («слово», «навчання»). Як би те ні було, уже завдяки тому, що Конт придумав слово «соціологія», він цікавий для історії цієї науки. Але справа, звичайно, не в назві. Далі ми побачимо, як значним був внесок цього мислителя в становлення соціології як такий.

Дальше…

Офіційна назва – Республіка Вірменія (Айастані Анрапетутюн).

Державний устрій – республіка. Глава держави-президент, глава уряду- прем’єр-міністр. Законодавчий орган-Верховна Рада.

Географічне розташування – країна розташована на півдні Закавказзя, на стиці з Передньою Азією, і охоплює північно-східну частину Вірменського нагір’я. На півночі і сході вона межує з Грузією (довжина кордону 164 км) та Азербайджаном (777 км), на півдні та заході – з Іраном ( 35 км) та Туреччиною (268 км). Загальна довжина кордонів – 1254 км.

Дальше…

Що спільного між соціологією і культурою, що таке соціологія культури і яке місце між цими напрямками займає творчість? Спробуємо з’ясувати це в даній роботі.

Соціологія — наука про закономірності становлення, функціонування і розвитку суспільства в цілому, його структурних підрозділів (соціальних спільностей і соціальних інститутів, соціальних інститутів), соціальних відносин між ними і окремими індивідами.

Дальше…

У житті сучасної людини поліфонічне поєднані сенси ба­гатьох культур, що генерують смислову перспективу персо­нального, особистісного ставлення до життя, що осягається. Можливість і здатність осмислити навколишнє і своє життя з’являється у взаємодії індивіда із зовнішнім світом, у спілку­ванні з іншими людьми і самим собою.

Дальше…

Поставити проблему людини — це означає в той же час поставити проблему творчості, особистості, духу і історії

М.А.Бердяєв

Філософська концепція творчості

Людська пам’ять зберігає і проносить через віки і тисячоліття лише такі соціально-духовні цінності, без яких народ не може мати своєї ментальності, неповторності, можливості сходження до найвищих вершин прогресу. Серед них такі феномени сучасності, як свобода, гуманізм, мир, істина, добро, справедливість. З повним правом до них можна віднести і феномен творчості. В ньому закладена життєстверджуюча, зорієнтована на майбутнє енергія. Адже суспільний, науковий і духовний прогрес породжується діяльністю тисяч і мільйонів творчих особистостей. Люди творчого злету порушують інертність суспільства, здійснюють реформування, а то і злом того, з чим суспільство зжилося, що для нього стало звичним, стабільним. Реформатори-особистості творчого гатунку, провидці бачать нові шляхи розвитку суспільства, науки, культури, виступають за реалізацію своїх ідей, планів. Кожний наступний виток людського прогресу — це згусток енергії, розуму, почуття, волі творчих особистостей.

Дальше…

Офіційна назва – Республіка Албанія.

Державний устрій – Албанія – республіка. Глава держави – Президент. Глава уряду – прем’єр-міністр. Законодавча влада належить однопалатним Народним зборам.

Географічне розташування – держава знаходиться на заході Балканського півострова. На південному сході і півдні межує з Грецією (довжина загального кордону – 282 км), на сході – з Македонією (151 км), на півночі і північному заході – з Сербією і Чорногорією (287 км). Омивається водами Адріатичного та Іонічного морів (берегова лінія – 362 км). Протока Отранто, завширшки 75 км, відділяє Албанію від Італії.

Дальше…

Світогляд – інтегральне духовне утворення, яке спонукає до практичної дії, до певного способу життя та думки. У структурному плані прийнято виділяти в ньому такі підсистеми або рівні, як світовідчуття, світосприйняття та світорозуміння.

Дальше…

ПЛАН

1. Історія брахманізму

Коли ми маємо діло з філософським осмислюванням культури, то як правило, нашим об`єктом є культура, як така. Подібний підхід потребує залишить за дужками, або в якості прикладів, або образів локальної культури – як національні, так і регіональні. А так як кожний дослідник формується у досконально визначеному фокусі культури та ідентифікує себе з конкретним народом, то мета осмислення культури у всякому випадку визначає вихід дослідника, його думки за межі наявного буття.

Дальше…

У Х ст. християнство стало панівною релігією в Європі. На Русі про християнство також було відомо задовго до релігійних реформ Володимира Великого: християнами були Аскольд і Дір. Достовірним є факт хрещення княгині Ольги у 958 р. Але вирішальним для процесу християнізації нашої країни було введення цієї релігії як державної в 988-990 рр.

Дальше…

ПЛАН

1. Особливості вчення Ф.Бекона

2. Раціоналізм Р.Декарта. Основні правила дедуктивного методу

3. Пізнавальний процес і вчення про свободу Б.Спінози

Вступ

Філософія Нового часу історичними передумовами свого формування має утвердження буржуазного способу виробництва в Західній Європі, наукову революцію XVI—XVII ст., становлення експериментального природознаства. Вона утверджувала свої засадні принципи в боротьбі з феодальною ідеологію, середньовічною схоластикою, релігією та церквою, продовжуючи духовні надбання епохи Відродження. Найсуттєвішою особливістю філософії Нового часу була орієнтація на природознавство, тісний зв’язок з проблемами методології наукового пізнання, в якому вона вбачала головний засіб морального і соціального оновлення людства, утвердження людської гідності, свободи і щастя.

Дальше…

ПЛАН

1. Розвиток соціального знання Стародавнього світу.

2.Соціальне знання епохи середньовіччя.

3.Соціальне знання і дослідження Нового часу (XVII — початок XIX ст.).

4.Соціологічні ідеї консерватизму, лібералізму й утопічного соціалізму.

Дальше…

ПЛАН

1. Місце і значення теоцентризму у середньовічній філософії

2. Загальна характеристика схоластики

3. Основні представники схоластики і теоцентризму

Список використаної літератури

1. Місце і значення теоцентризму у середньовічній філософії Дальше…

КОРОТКА БІОГРАФІЧНА ДОВІДКА

Лоренцо Валла (близько 1407, Рим – 1 серпня 1457, Рим) італійський гуманіст доби Відродження, філолог, філософ, один з засновників методу історико-філологічної критики текстів. Народився в сім’ї римського юриста, який працював при папській курії. Університетської освіти вірогідно не отримав, але вже в юнацькі роки досконало володів латинською мовою, вивчав грецьку, займався риторикою і філологією. Спілкувався з багатьма римськими гуманістами, які працювали при папській курії. В 1429 -1433 роках знаходився в Павії, де викладав спочатку риторику в приватній школі, пізніше (1431-1433) в університеті. Закінчив свій головний твір „Про задоволення” (1431, в другому виданні під назвою „Про задоволення як про істине благо”, 1432), побудований у формі діалогу між епікурейцем, стоїком і християнином. В Павії Валла приступив до створення трактату „Про красу латинської мови”(1444).

Дальше…

Про Макса Вебера в колишньому СРСР було відомо дуже мало, але якщо про нього і писали радянські дослідники, то розкривали його праці лише в негативному світлі, оскільки погляди Вебера багато в чому суперечили Марксистсько-ленінській ідеології. Лише останнім часом, в тепер уже українській літературі, почали з’являтися реальні оцінки Веберівських праць, що можуть заслуговувати на нашу увагу. Теперішнє розуміння концепцій Вебера вітчизняними спеціалістами практично злилося з західною точкою зору, де Макса Вебера впродовж цілого століття вважають чи не найвидатнішим сучасним дослідником природніх особливостей людини. Його твори як класичні вивчаються в середніх та вищих навчальних закладах усього світу, а ім’я його навіки зайняло належне йому місце серед класиків світової думки. Тепер реальна можливість взнати про цього дослідника з’явилась і у нас в країні, що викликало значний інтерес до веберівських праць, а особливо до його центральної праці – “Протестанська етика і дух капіталізму”. Наприклад, в Національному університеті “Києво-Могилянська Академія” цей твір є обов’язковим для вивчення для студентів практично усіх факультетів, а кафедра політології пропонує його для розгляду навіть декілька разів у програмах різних дисциплін, що допомагає студентам зрозуміти цей твір з різних сторін і з різних точок зору. Але щоб взнати дійсну причину такої популярності робіт цього вченого, необхідно, насамперед, визначити пердумови їх написання і фактори, що формували думку їх творця.

Дальше…

1. Поняття світогляду

Людина — єдина істота на Землі, здатна до пізнання буття та власної самосвідомості. Результатом цієї здатності є знання про світ і про себе, яке виступає в емпіричній або теоретичній формі. Знання в свою чергу може матеріалізуватися, опредметнюватися, але для цього воно має стати ідеєю. Ідея — це думка, що містить мету діяльності і виражає певне майбутнє. Вона відбиває цілі та прагнення суб’єкта, які становлять певну світоглядну систему. Світогляд — одна з форм свідомості людини, невід’ємний атрибут життєдіяльності людей. Способом його існування виступає філософія, а також суттєві “виміри” людини, включаючи її потенціальні можливості та призначення. Оскільки з самою філософією, її ідеями, змістом її положень погоджуються, остільки вона не тільки обґрунтовує себе раціональними аргументами, а й породжує переконання, вірування в неї. Тому окремі філософи дотепно називають її вірознанням. Подальше поглиблення, уточнення знань про предмет філософії стане можливим завдяки знайомству з основними функціями, напрямками, течіями, школами філософії.

Дальше…

План

1. Економіко-географічне положення

2. Природа і природні ресурси

3. Населення

4. Економіка країни

5. Транспорт, зовнішні економічні зв’язки

6. Висновки

7. Список використаної літератури Економіко-географічне положення Дальше…

ПЛАН

Вступ

1. Ведичська традиція – джерело індійської філософії

2. Філософська система чарвака-локаята

3. Буддійська філософія

4. Філософія істинного пізнання

5. Ортодоксальна система філософії Індії Дальше…

Розрізняють столи обідні, письмові, сервіровочні, журнальні, туалетні. Широка площина кришки потребує розвинутої опори не менше чим на четвертину крапки. Одноопераючий стіл повинен мати чотиристоронню опорну розгалуження при розвинутій по товщині центральної опори.

Дальше…

Людвіг Фейербах (1804 – 1872) – німецький філософ, войовничий матеріаліст і гуманіст, чільний представник німецької класичної філософії. Ввійшов в історію як глибокий і ґрунтовний критик ідеалізму Гегеля. На думку Фейербаха, “філософія Гегеля – це раціональна містика”, “спекулятивна філософія”, котра є безпідставною. Абсолютний дух Гегеля є звичайною людською свідомістю, яка відірвана від людини і перетворена в абсолют. Така філософія не зможе досягти істинних результатів, доки вона перебуває в межах “чистої думки”. Думка – це кінець, а не початок речей. Основні філософські твори Л.Фейербаха: “До критики філософії Гегеля” (1839), “Про начала філософії” (1841), “Сутність християнства” (1841), “попередні тези до реформи філософії” (1842), “Основні положення філософії майбутнього” (1843), “Питання про безсмертя з точки зору антропології (1846 – 1866) та багато інших.

Дальше…