Сучасна практична філософія посилено розвиває один із найважливіших своїх розділів та інструментів — герменевтику. Тому для неї цікава сучасна планківськомовна фізика й космофізика, яка не просто вміщує реальність та істинність своїх побудов у історично-герменевтичний контекст, принципово відмінний від звичного для неї теоретично-експериментального, а й пропонує для цього новий методологічний інструментарій. У статті показано, що такі поняття, як герменевтичний експеримент, у якому головним є розуміння як таке, антропо-герменевтичний суб’єкт-спостерігач у космології давно не існуючого надраннього Всесвіту, та інші подібні поняття суттєво розширюють цей інструментарій. Для сучасної практичної філософії герменевтика фізики й космофізики цікава ще й тим, що остання виявила свою безперечну ефективність у розгляді суто конкретних наукових питань типу проблеми баріонної асиметрії. Більшість із цих питань за будь-якого негерменевтичного підходу вимагала б неможливого — зміну усталених та експериментально перевірених основ фізичної науки (порушення законів макросвіту, в якому ми живемо), що, до речі, “забороняється” герменевтикою. Герменевтична практика планківської (квантово-гравітаційної) космофізики пропонує поняття, ідеї і прийоми, які змінюють саме уявлення про герменевтику науки в цілому, розуміння її мови та об’єкта. До числа таких пропозицій належить, можна сказати, доленосний для герменевтики винахід квантовою механікою понять-кентаврів, які поєднують ситуації відомих (зрозумілих) і невідомих (незрозумілих) для людини світів. Герменевтичні проблеми сучасної фізики, зумовлені вимушеним складним високоабстрактним сембіозом її з багатоваріантною (сценарною) космологією, підносять статус мови науки до онтично-фундаментального значення. Смислообрази і феномени останньої заповнюють прогалини природної феноменології. Цей надзвичайно цінний для науки герменевтичний досвід надає осмислення процесу когнітивного оволодіння світом нового імпульсу, змінює наш світогляд. Водночас він свідчить про те, що наукове пізнання не залишається осторонь від розвитку світової філософської думки. Герменевтика — одна з упливових духовних течій сучасності. Феномен герменевтики закономірно виникає у світовій філософській культурі; він заповнює ту, так би мовити, філософську нішу, яку жодна філософська течія заповнити не може1. З точку зору предмета й характеру дослідження філософська герменевтична ніша надзвичайно широка — від проектів, які намагаються антагоністично розглядати факт існування науки, до претензій на універсальну філософію2. Серед герменевтичних проектів для філософії природознавства особливо цікаві ті, в яких висловлюється неоднобічне відношення до наукової істини та методології (М. Гайдеггер, Х. Гадамер, П. Рікер та ін.). Чому на фоні сучасних світових філософських зрушень саме питання герменевтичної рефлексії в конкретних науках стають актуальними